22 лютого 2018 року в Києві пройшла Х Міжнародна конференція Українського форуму благодійників «Атлас благозмін». В Українському домі зібралися десятки представників громадського сектору, які розмовляли про досягнення та зміни в секторі, а також мали змогу отримати корисні навички та знання на лекціях та воркшопах. Одним із кластерів програми були дискусія та семінар на тему ІТ в сфері НУО, де учасники поділилися власним досвідом використання сучасних технологічних рішень та отримали практичні поради від ІТ-експерта.
Відкривали захід Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників, Євген Бистрицький, що в 1998-2017 роках був виконавчим директором Міжнародного фонду “Відродження”, та Ева Кончал, СЕЕ Manager Європейської асоціації венчурної філантропії (EVPA).
Для учасників конференції працювали три секції: «Дорожня карта благозмін», «Майстерня впливу» та «Лабораторія соціального підприємництва». Під час панельних дискусій учасники говорили про принцип субсидіарності, міжсекторальне партнерство, стандарти в благодійності, реформи в медицині, дізналися результати соціологічного дослідження в сфері благодійництва і волонтерства. На воркшопахвідвідувачі змогли послухати про дизайн-мислення, нетворкінг, фандрейзинг, краудсорсинг, механізми соціального партнерства, лідерство та мотивацію. А секція, присвячена соціальному підприємництву, зібрала інформацію про стартапи, бізнес-проекти, кооперацію, пошук ресурсів та методи вимірювання соціального впливу.
Серед інших на конференції обговорювалося і питання ІТ в роботі НУО. Із розвитком технологій ця тема набуває всі більшої актуальності, і будь-яка організація вже не уявляє свою діяльність без використання IT-продуктів та сучасних технологічних рішень. Про виклики, з якими стикаються організації, як реалізують свої діджитал-стратегії, які продукти допомагають більш ефективно проводити власну діяльність, як НУО дбати про кібербезпеку і таке інше – говорили учасники панельної дискусії «ІТ-технології – хайвей до благозмін». Участь у розмові взяли: Аліна Носенко, директорка Klitschko Foundation, Сергій Карелін, координатор компоненту «Національна політика» програми EGAP Фонду «Східна Європа», Тетяна Данилів, заступниця директора Ресурсного центру ГУРТ, Олександр Краковецький, СЕО ІТ-компанії DevRain Solutions, а також генеральний директор МБО «БФ «СОС дитячі містечка» Андрій Чупріков.
Аліна Носенко зазначила, що ІТ зараз визначають вектор розвитку. Якщо у 2015 році ключовим питанням для її організації було – «яким має бути сайт», то наразі найбільша увага приділяється соціальним мережам та месенджерам. Провідні канали комунікації та їхня роль у взаємодії з аудиторією дуже швидко змінюються. Роль традиційних паперових носіїв інформації поступово зменшується, їх замінює digital, тож для організацій громадянського сектору, особливо тих, цільовою аудиторією яких є молодь, це найголовніший тренд. Також, на думку доповідачки, сектор ІТ зараз дуже відкритий до громадського сектору, але для правильної постановки завдань потрібно розуміти власні цілі ГО.
Сергій Карелін повідомив, що 64% українців користується інтернетом. Кількість жінок серед користувачів переважає, люди віком старше 55 років все інтенсивніше залучаються до мережі, також поступово долається розрив між містом і селом у доступі до сучасних технологій. Він нагадав, що інтернет-технології оточують нас всюди: від використання Smart-TV до контролю над збором шкільних благодійних внесків за допомогою спеціальних додатків. Завдяки ІТ стали можливими такі напрями, як є-демократія, робота з відкритими даними, різні державні та громадські е-сервіси, а розробники можуть і готові долучатися до розвитку civic-tech-продуктів.
Тетяна Данилів нагадала про роль програмного забезпечення у діяльності НУО. Адже організації часто не замислюються про походження ПЗ (ліцензійне воно чи ні?) та про інформаційну безпеку, що залежить від його застосування. Пані Тетяна розповіла, що для того, щоби спростити доступ НУО до якісного ліцензійного програмного забезпечення, створено спеціальні програми підтримки. Однією з них є програма TechSoup, до якої в 2016 році приєдналась і Україна. За її допомогою українські НУО можуть отримувати ПЗ від провідних світових корпорацій на благодійній основі – сплачуючи тільки збір за обробку замовлення (5-7% від ринкової вартості ПЗ). Дослідження свідчать, що 82% програмного забезпечення в Україні – неліцензійне, а 79% організацій мали проблеми з кібербезпекою. Цілком очевидно, що ці показники корелюють між собою. Рано чи пізно організації стикатимуться з тим, що варто використовувати у своїй діяльності виключно ліцензійне програмне забезпечення.
Як приклад ефективної співпраці ІТ з громадським сектором, Олександр Краковецький навів проект ДонорUA. Три роки тому процеси в громадській організації були неефективні, але за допомогою ІТ-розробників з’явилася потужна інтернет-платформа та автоматизована система пошуку донорів крові. На думку ІТ-експерта, зараз ефективні проекти будуються на стику галузей, тому виникає таке поняття як charity-tech – використання ІТ в благодійній сфері.
Андрій Чупріков розповів про власний досвід використання ІТ у діяльності його організації. Програмне забезпечення організація використовує тільки ліцензійне. Вартість інфраструктури оцінюється у 400 тис доларів, з них 300 тис – це ліцензійне ПЗ, котре отримане як благодійне. Також сучасні ІТ-рішення допомагають організації суттєво економити: перехід на ІР-телефонію дав можливість заощадити близько 1500-2000 доларів на місяць. Хмарні технології, 9 віртуальних серверів допомагають працювати співробітникам по всій Україні. 320 одиниць техніки обслуговує лише один ІТ-адміністратор і два на аутсорсі для вирішення специфічних питань. Бекап даних в організації робиться автоматично кожного дня. Також впроваджені ІТ-рішення, що допомагають через сайт та Фейсбук отримувати пожертви на власні проекти.
Реальні поради від IT-експерта представники НУО могли отримати на воркшопі «ІТ-технології та digital-skills: опанувати не можна оминати». Про складні речі простими словами говорили: Максим Луночкін, ІТ-спеціаліст в Українській Гельсинській спілці з прав людини, а також координатори програми TechSoup в Україні з Ресурсного центру ГУРТ Дар’я Сєдих та Максим Мазипчук.
Для ефективної роботи організації з ІТ-ресурсами експерт пропонує звернути увагу на такі пункти:
- визначений список ПЗ
- налаштовані комп’ютери
- обмеження доступу користувачів
- місце для зберігання інформації з можливістю одночасної співпраці
- облік ІТ-інфраструктури
- навчання працівників
«Для логічної та цілісної ІТ-підтримки громадської організації треба насамперед визначитися, що в неї вже є, тобто провести «інвентаризацію», – каже Максим Луночкін. – Це може бути звичайний перелік всіх наявних ІТ-ресурсів, представлений у таблиці».
«Навіть якщо в організації немає ІТ-спеціаліста, можна і треба правильно налаштувати всі ПК організації, – продовжує експерт. – Обмеження доступу – це не щось дискримінаційне, проте для кожного співробітника можна визначити свій рівень доступу та перелік потрібних для роботи програм чи сервісів, і це буде доцільно».
«Далі організації треба визначитися: яку пошту вона використовує як робочу, в якому хмарному сховищі зберігаються файли, який чат використовується для оперативних повідомлень тощо. В організації повинно бути місце, де можлива спільна робота над документами та зберігається інформація для спільного використання. Для цього треба розробити окрему політику. Якщо цього не буде – кожен працівник починає використовувати «своє», і тим самим порушує інформаційну безпеку організації. Важливо, якими соціальними мережами, месенджерами користуються співробітники для робочих питань. Керівники організацій мають завжди знати, де саме знаходиться паролі від їхніх інформаційних ресурсів, вести облік. Численні приклади свідчать, що ця проста вимога не виконується. Часто схема зберігання паролів в організації дуже заплутана, або її немає зовсім. А це має бути впорядковано», – стверджує Максим.
«І останнє в переліку, але не за значенням – це навчання працівників, – каже він. – Не обов’язково це мають бути дорогі курси чи тренінги, цілком достатньо внурішньоорганізаційного навчання».
«Однією з проблем ІТ-безпеки є використання «піратського» програмного забезпечення. Воно не оновлюється, не має відповідного захисту, більше ризикує бути атакованим вірусами, менш надійне для користувачів, може у будь-який момент вийти з ладу», – також нагадує експерт.
Рішення для НУО щодо отримання ліцензійного ПЗ на пільгових умовах представив Максим Мазипчук, презентуючи програму TechSoup. Це програма надання благодійної допомоги в сфері ІТ для агентів громадського сектору, до якої долучені 900 країн та провідні світові ІТ-компанії. Завдяки програмі українські НУО можуть отримати продукти Microsoft, Slack, BitDefender та інші (повний перелік – за посиланням).
Максим Мазипчук розповів учасникам конференції про те, які послуги пропонує ГУРТ як партнер програми TechSoup в Україні, і які типи неприбуткових організацій можуть ними користуватися. Різні компанії мають свої вимоги до тих агентів громадського сектору, яким вони надають пільгове програмне забезпечення – мають бути певні коди неприбутковості тощо. Алгоритм замовлення представлений за посиланням. Після реєстрації організації на сайті TechSoup вона проходить узгодження, перевіряється сфера діяльності та, відповідно, можливість надання пільгового ПЗ. Важливо правильно вказати назву організації (англійською) та актуальну електронну пошту, на яку надходитимуть повідомлення щодо результату реєстрації і подальших дій.
Часто питання у користувачів виникають саме на етапі замовлення: як це зробити і яке саме ПЗ пропонується в межах програми. Реєстрація громадської чи благодійної організації на порталі розпочинається зі вказування правильних контактних даних. Далі важливо обрати: які саме програмні продукти необхідні для організації (програми для роботи з документами, антивірус тощо). Для вирішення таких та інших питань можна використовувати форму зворотного зв’язку.
Звітність організацій про отримання такої технічної допомоги від зарубіжних організацій також часто викликає запитання, але завдяки посередництву Ресурсного центру ГУРТ система благодійного надання ПЗ українським замовникам суттєво полегшується – через можливість оплати збору за обробку замовлення через українського провайдера послуг.
