Як за допомогою Zoom та спільних цінностей адаптувати свою роботу до умов карантину, читайте в історії Української соціальної академії, яка розвиває соціальне підприємництво.
***
Українська соціальна академія – міжнародний консультаційний центр, що працює з 2015 року для надання комплексної підтримки соціальним підприємцям на різних етапах їхньої діяльності: від ідеї до залучення інвестицій. Основна наша діяльність – навчання та менторська й консультаційна підтримка. В цьому напрямку працюємо з декількома цільовими аудиторіями – молоддю та інклюзивним бізнесом. Ми співпрацюємо також із організаціями громадянського суспільства, які прагнуть розвивати свою діяльність у сфері соціального підприємництва і потребують допомоги із розробкою бізнес-моделі.
Наша навчальна програма протяжна в часі. Спочатку передбачене тримісячне онлайн-навчання для початківців. Наступний етап – 5-місячна програма, яка передбачає менторську підтримку. На цьому етапі кожен проект отримує наставників, які його супроводжують. За ці п’ять років навчальні програми прослухали 5000 осіб, із них понад 140 захищених проектів і декілька десятків, які успішно працюють.
Із початком карантину ми були змушені скасувати офлайн-заходи: планували серію зустрічей у Києві та регіонах. Робота онлайн не стала чимось новим для нас, але звичайно виникла проблема, як забезпечити належний рівень сервісу. Раніше онлайн-формат був лише підсиленням наших офлайн-активностей.
У навчальному процесі важливо не втратити індивідуальну залученість кожного. Нас цікавила платформа для активної взаємодії, а не просто майданчик, щоб виставляти матеріал у відео чи текстовому форматі.
Дослідивши різні технічні можливості, ми зупинилися на Zoom і замовили 50% знижку через TechSoup Україна, що дозволило заощадити суттєву суму. Раніше ми мали досвід користування Zoom через спілкування з нашими міжнародними партнерами. Найкориснішою виявилася функція «break outs sessions», що дозволяє розділити всіх учасників на окремі сесії, в яких вони можуть працювати над виконанням конкретного завдання. Також можливість трансляцій у Facebook та YouTube дає змогу значно розширити охоплення вебінарів
Ми оперативно перелаштувалися, і карантин став для нас періодом нових можливостей. Якщо планували захід у Харкові на 30 учасників, то завдяки онлайн-формату змогли залучити 200 зі всієї країни. Карантин якраз збігся із набором на наші онлайн-курси та навчальні програми. Присутність онлайн сприяла тому, що ми отримали ще більше людей, які бажають навчатися соціальному підприємництву.
Для наших учасників важливою є змога отримати відповіді на запитання, а не просто порцію матеріалу. Тому ми створюємо різні можливості, щоб учасники ставили ці запитання. Це може бути формат вебінару або робота в групах на Zoom. Ми поставили собі завдання: онлайн-навчання не означає навчання без спілкування, тож комунікуємо зі всіма учасниками.
Нові виклики стосувалися також командної роботи. Якщо говорити про внутрішні комунікації, то ми використовуємо Slack. Месенджер допомагає структурувати комунікацію. Кожен із напрямків виокремлений в каналі.
В нас невелика команда до 15 осіб, яка зазвичай працювала в офісі. Ми зуміли переналаштувати роботу, визначили, що найціннішою для нас є можливість регулярно спілкуватися та обмінюватися інформацією, щоб вирішувати поточні питання. Саме тому ми розпочинаємо наш робочий день із коротких командних зустрічей, де ми ділимося успіхами за минулий день та ставимо цілі на поточний.
Такі щоденні спринти дозволяють підтримувати цілісність команди. Нам важливо уникнути ізоляції всередині, але за допомогою різних онлайн-інструментів, зокрема Zoom, вдалося зберегти залученість. Зустрічі дають нам розуміння, хто що робить, ділимося нашими успіхами. Змінилися обставини роботи, але залишилися цінності організації. Ми знайшли цифрові інструменти, які допомогли нашій командні підтримувати їх. Крім того, карантин відкрив для нас переваги дистанційної роботи, яка дозволяє мати більше учасників та ширше географічне покриття. Після карантину наші офлайн-активності відновляться, але присутність онлайн не зникне.
