82% програмного забезпечення в Україні – неліцензійне та нелегальне. Це значно збільшує вірогідність окремим користувачам та цілим організаціям стати жертвами кібератак, не кажучи вже про порушення законодавства. Одним з кроків щодо наведення порядку в цій сфері стало створення Ради з питань інтелектуальної власності, що здійснюватиме координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
7 лютого 2018 року український уряд ухвалив рішення про створення Ради.Планується, що вона діятиме як тимчасовий дорадчий орган при Кабінеті Міністрів.
“Після анонсування засідання Ради буде оголошено порядок денний. Громадські організації, які займаються питаннями порядку денного, можуть подавати свої пропозиції та взяти участь у засіданнях Ради в частині обговорення цих пропозицій”, – прокоментувала прес-служба Мінекономрозвитку.
Для міжнародної спільноти та іноземних держав підвищення рівня захисту інтелектуальної власності в Українї є важливою умовою, яка гарантує захищеність прав юридичних та фізичних осіб на території України. Боротьба з порушенням інтелектуальних прав є частиною міжнародних забов’язань України. Наприкінці 2017 року Сполучені Штати Америки на 4 місяці призупинили дію низки торгівельних переваг для України. Вже у січні 2018 року Кабмін ухвалив два законопроекти щодо покращення сфери захисту прав інтелектуальної власності в Україні, а у вересні 2017 р. створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
«На нашу думку, заснування в Україні Ради з питань інтелектуальної власності є вірним кроком у напрямку боротьби з «патентним тролінгом», використанням неліцензійного програмного забезпечення, Інтернет-піратством тощо. Адже за останні п’ять років наша держава посідає одне із перших «місць» серед держав (поруч із Росією, Китаєм, Індією, Чилі), які найчастіше порушують права інтелектуальної власності», – прокоментував юрист Роман Михайловський.
Наприклад, обсяг неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ), яке нелегально використовується в Україні, становить близько 82%.
Створення Ради для громадянського сектора означає, що контроль з боку держави за використанням піратського ПЗ та інших порушень прав інтелектуальної власності посилиться. «Наслідком може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність як працівника, так і керівника організації», – додає юрист Роман Михайловський.
«Варто сказати, що НУО переважно працюють в векторі покращення соціальних та інших умов, об’єднують яскравих представників суспільства, ставлять себе у противагу старим нерозвиненим системам. Тому саме НУО першими повинні демонструвати повагу до інтелектуальної власності, до прозорості і легальності, давати приклад всім іншим”, – вважає Максим Луночкін, експерт “Лабораторії з цифрової безпеки”, IT-спеціаліст в Українській Гельсінській спілки з прав людини.
Використовуючи піратське ПЗ, громадські організації ще й ризикують втратити кібер-безпеку. Дані дослідження потреб НУО в інформаційно-комунікаційних технологіях свідчать, що 79% опитаних НУО мають проблеми із кібер-безпекою (57% стверджує, що інформаційна система їхньої організації захищена певною мірою, а 22% – що не захищена зовсім), а переважна більшість (64%) – не мають ІТ-фахівця, який би допоміг уникнути проблем та ефективно налаштувати систему.
“Використовуючи піратське програмне забезпечення громадські організації наражають на небезпеку себе та всіх з ким взаємодіють. Безліч організацій сьогодні ще використовують неліцензійне ПЗ у повсякденній роботі. Зокрема такий висновок можна зробити, аналізуючи масштабні наслідки масового поширення вірусів, таких як Not Petya, в результаті атаки якого постраждали системи як великих, так і малих організацій. Також періодично ми спостерігаємо низку цільових вірусних атак на журналістів та громадських активістів. Більшість таких атак використовують відомі вразливості в застарілому, неоновленому чи видозміненому (піратському) програмному забезпеченні. Тут виникає питання – на чому заробляють люди, які зламують ПЗ для вас?», – підкреслює важливість уникнення піратського ПЗ в роботі організації Максим Луночкін.
Відмова від піратського програмного забезпечення має й інші переваги для організацій. “Донори”, які здебільшого мають міжнародний або іноземний капітал, звертають увагу на використання інформаційно-комунікаційний технологій в роботі громадських організацій.
«З власного досвіду, були випадки, коли донор у своїх рекомендаціях за результатами аудиту вказав, що організації потрібно забезпечити Data Retention (прим. Вся інформація організації повинна залишатись в організації, навіть після звільнення працівника або завершення проекту). Фактично, організаціям потрібно було перейти на корпоративні сервіси з централізованим управлінням. Після аналізу ринку і рішень, вибір впав на користь безкоштовного (для НУО) хмарного продукту із значним набором інструментів, системами автоматизації і т.д. Якщо в бюджеті заявки на підтримку проекту вказати розумну суму на необхідне ліцензійне ПЗ і обгрунтувати доцільність\необхідність, – донор, швидше за все, підтримає. З іншого боку, часто організації використовують безкоштовне OpenSource ПЗ або частину ПЗ купують (наприклад Windows 10 Pro, Windows Server) паралельно з використанням OpenSource», – додав Максим Луночкін.
Як і в інших питаннях законності та управління ризиками, кожна організація вирішує на власний розсуд яке саме ПЗ використовувати в діяльності: ризикувати з піратським, економити, використовуючи OpenSource, чи інвестувати у придбання ліцензійного ПЗ.
